Опис
Перед Вами 25 номер часопису «Психоаналіз». Він незвичайний тим, що його створення відбувалося під час трагічних подій для України – Війни. Тому на шляху створення цього номера було багато перешкод як «об’єктивних», так і суб’єктивних – особистих переживань, пов’язаних із втратами та горем. Як кажуть: «Коли говорять гармати, музи мовчать»[1]. Тема номера «Чому війна?» відсилає нас до відомого листа засновника психоаналізу, що був відповіддю Альберту Ейнштейну. Як відомо, цим питанням задавалися відомі громадські діячі майже 100 років тому, серед яких був і Зиґмунд Фрейд. Метою листування між відомими інтелектуалами була спроба Ліги Націй та її Міжнародного інституту інтелектуального співробітництва запобігти Другій світовій війні. Однак небачена за масштабами війна спіткала людство, і зараз ми знову переживаємо такий досвід.
За традицією номер відкривають класичні роботи Зиґмунда Фрейда «Чому війна?» та «Швидкоплинність». Як зазначалося, робота «Чому війна?» – це частина листування Зиґмунда Фрейда з Альбертом Ейнштейном. Ця стаття багато разів перевидавалася різними мовами, а ось листа Ейнштейна до Фрейда довгий час не видавали у зв’язку із забороною піклувальників спадковим майном Альберта Ейнштейна. У цьому номері журналу листування надано в повному обсязі. Ви вперше прочитаєте лист Альберта Ейнштейна Зиґмунду Фрейду та відому відповідь на нього українською мовою.
Як відомо, Фрейд говорив про неминучість війн, обґрунтовую чи це психоаналітичною теорією потягів. Продовжуючи цю тему, у рубриці «Психоаналіз і війна» надруковано статтю Серджіо Бенвенуто «Фрейд і насолода війною», в якій він аналізує листа Фрейда Ейнштейну, співвідносячи його з сучасними уявленнями про війну. У цій же рубриці розміщено статтю «Сюжети та значення психоаналітичної роботи за воєнних часів», яка писалася у важкі воєнні дні, тому в ній я розмірковую про місце та роль психоаналізу за воєнних часів, описуючи при цьому власний психоаналітичний досвід, пов’язаний з особливостями та проблемами, що виникають у клінічній роботі за складних умов війни, а також те, як унікальна історія суб’єкта відображається в соціальних процесах і які симптоми та наративи породжуються через це в психоаналітичній практиці.
У рубриці «Суб’єкт і суспільство» представлені психоаналітичні роздуми улюблених авторів наших читачів про соціальні процеси сучасності. Це роботи КлодаШодера «Ненависть до себе, ненависть до Іншого і ненависть до інших», ще одна моя стаття «Карта Батьківщини», Серджіо Бенвенуто «Вмерти за означальний» та СержаЛьосура «Єдина батьківщина – вигнання в мову». Хоча ці роботи вже друкувалися на сторінках нашого журналу, ми представляємо їх знову українською мовою, оскільки, на наш погляд, ці матеріали є особливо актуальними сьогодні для кожної людини не тільки тому, що спостерігається загострення соціальних конфліктів у різних куточках земної кулі, а ще й тому, що ми є свідками грандіозних соціальних змін. У наш час відстані перестають розділяти людей і бути перешкодою до взаємодії, а накопичені людством знання завдяки інтернету тепер доступні кожному, і весь світ стає досяжним і «безмежним». Ці аспекти сучасного життя потребують від психоаналітиків відповідей на наступні питання: як впливають ці зміни на формування суб’єкта і що відбувається у такому разі з його розвитком? Про те, що думають з цього приводу відомі психоаналітики, які говорять різними мовами і належать до різних культурно-історичних традицій, Ви дізнаєтесь на сторінках цього номера.
У рубриці «Суб’єкт і суспільство» представлені психоаналітичні роздуми улюблених авторів наших читачів про соціальні процеси сучасності. Це роботи КлодаШодера «Ненависть до себе, ненависть до Іншого і ненависть до інших», ще одна моя стаття «Карта Батьківщини», Серджіо Бенвенуто «Вмерти за означальний» та СержаЛьосура «Єдина батьківщина – вигнання в мову». Хоча ці роботи вже друкувалися на сторінках нашого журналу, ми представляємо їх знову українською мовою, оскільки, на наш погляд, ці матеріали є особливо актуальними сьогодні для кожної людини не тільки тому, що спостерігається загострення соціальних конфліктів у різних куточках земної кулі, а ще й тому, що ми є свідками грандіозних соціальних змін. У наш час відстані перестають розділяти людей і бути перешкодою до взаємодії, а накопичені людством знання завдяки інтернету тепер доступні кожному, і весь світ стає досяжним і «безмежним». Ці аспекти сучасного життя потребують від психоаналітиків відповідей на наступні питання: як впливають ці зміни на формування суб’єкта і що відбувається у такому разі з його розвитком? Про те, що думають з цього приводу відомі психоаналітики, які говорять різними мовами і належать до різних культурно-історичних традицій, Ви дізнаєтесь на сторінках цього номера.
У рубриці «Психоаналіз в Україні: історія та сучасність» ми знову друкуємо статтю Вадима Менжуліна «Фройд чи Фрейд: біографічний аргумент», у якій автор намагається знайти найбільш коректну українську транслітерацію прізвища засновника психоаналізу, виходячи як із мовних норм, так і з біографічних даних. Вперше цю статтю було представлено 19 травня 2007 р. у Києві в рамках проекту «Лабораторія наукового перекладу», організованого Міжнародним інститутом глибинної психології та Українською Асоціацією Психоаналізу в Міжнародному фонді «Відродження». Проект було присвячено обговоренню питання про переклад психоаналітичних термінів українською мовою. Він став певною віхою у процесі розвитку психоаналітичної термінології та оволодіння психоаналітичними концепціями українською мовою, а також популяризації психоаналізу в Україні та на пострадянському просторі. У цій рубриці Ви знайдете також статтю Ірини Валявко «Зиґмунд Фройд і психоаналіз в Україні», у якій проаналізовано історію сприйняття та розвитку концепцій 3. Фрейда в Україні в першій половині XX століття.
У рубриці «Психоаналіз і творчість», де часто друкуються статті не тільки психоаналітиків, але й фахівців з інших галузей знань (філософії, літератури та мистецтва), цього разу Ви знайдете роботи викладачів і випускників Міжнародного інституту глибинної психології: Павла Мартиненка «Духовний «Заповіт» Шевченка як шлях до розв’язання едипального конфлікту українців» та Олени Шлігерської «Вплив сублімації на динаміку потягів до життя і смерті на прикладі життєвого шляху і творчості М. Волошина».
Пам’яті тих, хто пішов від нас…
Цей випуск журналу присвячений не лише війні, а й тим непоправним втратам, якихми зазнали в цей період. У ці нелегкі часи ми втратили безліч близьких людей: друзів, родичів та колег… Проте вшанувати пам’ять двох з них особливо важливо на сторінках нашого журналу, оскільки вони безпосередньо стосуються його видання. Це СержЛьосур та Володимир Володимирович Уваров.
Серж Ксавьє МаріЛьосур – психоаналітик, мудрий наставник, талановитий фахівець, справжній професіонал своєї справи – пішов у засвіти 3 травня 2022 року.
Багато можна говорити про Сержа, але хочу зосередити увагу на наступному: клінічний психолог, психоаналітик, спеціаліст з психодрами, професор з психопатології та клінічної психології, СержЛьосур більшу частину свого життя присвятив психоаналізу. Його талант клініциста, викладача, дослідника дозволяв проводити яскраві лекції, представляти блискучі доповіді, змістовні супер- візії клінічних випадків. Його знали як керівника та організатора цікавих психоаналітичних досліджень, автора численних книг та публікацій у галузі психоаналізу. Серж захоплювався клінічною роботою та дослідженнями, брав участь у численних конгресах, симпозіумах та конференціях, був запрошеним професором багатьох університетів: Університету Пуатьє (Франція), Квебецького університету в Монреалі (Канада), Федерального університету Мінас-Жерайс (Белу-Оризонті, Бразилія), Лувенського католицького університету (Бельгія) тощо. Мені ж хочеться відзначити його як людину, яка зробила вагомий внесок у розвиток психоаналізу в Україні.
Наше знайомство з Сержем відбулося в 2006 році на психоаналітичній конференції в Ялті, і відтоді ми зустрічалися на різних симпозіумах, конгресах, семінарах по кілька разів на рік. З 2008 року Серж почав приїжджати як запрошений професор до нашого Міжнародного інституту глибинної психології. У 2011 році ми організували першу в Україні франко-українську Магістратуру з психологічних та психоаналітичних досліджень Страсбурзького Університету, а згодом Магістратуру з клінічної психології та терапевтичної медіації за допомогою мистецтва Університету Ніцци Софія-Антиполіс (зараз Університет Кот-дАзюр). Плани Сержа щодо створення цієї магістратури лежали в іншій географічній площині. Однак мені вдалося переконати його в тому, що Україна з будь-якого погляду має переваги, і таким чином він став першим директором заснованої при Міжнародному інституті глибинної психології у співпраці з НПУ імені М.П. Драгоманова Магістратури з клінічної психології та психоаналізу.
У 2012 році Сержу Льосуру було присвоєно звання почесного професора Міжнародного інституту глибинної психології. З 2013 року він став членом Редакційної ради нашого журналу та одним із улюблених слухачами викладачів Міжнародного інституту глибинної психології. У 2014 році він виявив бажання та був прийнятий до членів Української Асоціації Психоаналізу, щоб брати участь у розвиткові психоаналізу в Україні. Як він казав, Україна надихала його до роботи та творчості й давала оптимістичний погляд на майбутнє психоаналізу.
Мої колеги та я завжди пам’ятатимемо Сержа Ксавьє Марі Льосура і шануватимемо його заслуги та внески у розвиток психоаналізу в нашій країні.
Особливо болючою для мене стала смерть Володимира Володимировича Уварова – мого чоловіка, кращого друга, соратника, натхненника, мудрого порадника. Він відійшов у вічність 16 січня 2023 року. Володимир Володимирович мав багато талантів у різних галузях знань та практики: був талановитим інженером, дивовижним конструктором, організатором та керівником різних проектів, дуже творчою людиною, поетом… І цей перелік можна було б продовжити. А для мене головним було те, що від нього завжди виходили кохання та підтримка. Читачі нашого видавництва знайомі з його дизайном журналів та книг, версткою та технічним супроводом цих проектів, а також з двотомником поезії, надрукованої нашим видавництвом. Деякі з його віршів ви зможете знайти в рубриці «Психоаналіз і творчість». Багатьом внескам та допомозі завдячує йому Міжнародний інститут глибинної психології, отже, і розвиток психоаналізу в Україні, починаючи з перших днів свого заснування.
Світла пам’ять…
Світлана Уварова
________________
1 Цей вислів – є перефразом латинського прислів’я «Inter arma silent leges» – «Коли гримить зброя, закони мовчать», відомого з промови римського оратора й політичного діяча Марка Тулія Ціцерона на захист Мілона (52 до н. е.).
