Опис
Шановний читачу!
У цьому номері на численні прохання ми знову повертаємося до теми мазохізму. «Психоаналіз», присвячений цій тематиці, вже публікувався в 2011 році. Інтерес до цієї теми не випадковий. З часів Фрейда до неї зверталися багато психоаналітиків, було написано численні роботи з теоретичних і клінічних проблем мазохізму. Можна сказати, що мазохізм набув безліч значень, які мало узгоджуються між собою при використанні цього поняття.
Не тільки психоаналітики, психіатри, психологи, а й філософи постійно згадують Леопольда фон Захер-Мазоха і його романи, кажучи про «надмірну важливість для сучасного культурного знання поняття «мазохізм»». З культурологічної точки зору, мазохізм – це більше, ніж перверсія. Жодні сексуальні «збочення» не викликають у людей стільки інтересу, насмішок, відрази, цікавості, здивування, огиди і уваги, як мазохізм і його супутник садизм. Слід зазначити, що для широкої публіки садизм і мазохізм є найбільш цікавими і одночасно відразливими явищами. Можна бути впевненими, що поки не зрозумілий і не розгаданий феномен мазохізму, психоаналіз буде розвиватися, будуть створюватися нові школи, робити відкриття. Поки широка публіка цікавиться мазохізмом, садизмом, фетишизмом та іншими перверсивними феноменами, поки намагається зрозуміти «чому вони такі?» – вона цікавиться психоаналізом.
За традицією номер відкривають класичні роботи Зигмунда Фрейда «Економічна проблема мазохізму» і «Фетишизм». У статті «Економічна проблема мазохізму» Фрейд переглянув свої погляди на мазохізм, який раніше, на його думку, виводився з попереднього садизму. Тут на перший план виходить концепція про первинний мазохізм. Наявність первинного мазохізму пояснюється з точки зору зміщення і розшарування двох видів потягу: потягу до життя і потягу до смерті. У цій роботі також вперше чітко розмежовуються принцип константності і принцип задоволення і виводяться Фрейдом три форми мазохізму: «фемінний», «моральний» і «ерогенний».
У рубриці «Теорія мазохізму» представлені вибрані доповіді вже відомих нашим читачам авторів: Сержа Лесура, Серджіо Бенвенуто, Світлани Уварової, Віктора Мазіна, Айтен Юран. Ці статті опубліковані за матеріалами психоаналітичного симпозіуму «Мазохізм», який відбувся в рамках заходів Психоаналітичної Весни в 2010 році в Києві.
У рубриці «Клінічний психоаналіз» опубліковано статтю Мішеля де М’Юзана «Перверсний мазохізм і питання кількості», в якій автор робить спробу перегляду теорії Фрейда, викладеної в його роботі «Економічна проблема мазохізму». Тут же можна ознайомитися зі статтею Серджіо Бенвенуто «Слухаючи перверсію», в якій йдеться про один випадок перверсії в невротичному контексті і підкреслюється роль психоаналітичного слухання.
Розділ завершується статтею Хорста Кехеле «У тіні Обер-Зальцберга: дочка офіцера СС». Публікація цієї роботи – данина пам’яті чудовій людині і вченому, який неодноразово бував у Києві та МІГП, і пішов з життя у 2020 році.
Цікавий погляд на теорію психоаналізу Серджіо Бенвенуто, викладений у публікації «Фрейд: Нарцисизм, Смуток, Меланхолія». Цей матеріал був вперше представлений на симпозіумі «Мазохізм» у вигляді майстер-класу.
У заключній частині випуску до Вашої уваги пропонується огляд книги філософа і психоаналітика Олександра Смулянського «Метафора Батька і бажання аналітика. Сексуація та її перетворення в аналізі», яка присвячена дослідженню сполучення між метафорою Батька та інстанцією «бажання аналітика».
Приємного читання!
Світлана Уварова
