Кьолєн Маркус (Marcus Coelen)

психоаналітик і супервізор, який практикує переважно в Берліні та Нью-Йорку. Викладач літературознавства у Колумбійському університеті (Нью-Йорк) та в Мюнхенському університеті імені Людвіга- Максиміліана, де є професором кафедри порівняльного літературознавства. Засновник і співредактор книжкової серії «Neue Subjektile» у віденському видавництві Turia+Kant та співредактор журналу RISS. Zeitschrift für Psychoanalyse. Перекладач і редактор кількох творів Моріса Бланшо німецькою мовою. Автор книги про естетичне бачення Пруста та Канта, збірки есеїв про Жоржа Батая (у співавторстві з Марком Хьюсоном), а також багатьох публікацій у сфері літератури та психоаналізу. Пропагує концепцію «вільного» психоаналізу, висловлену Фрейдом у праці «До питання про дилетантський аналіз» та у відгалуженнях лаканівської традиції. Йдеться про психоаналіз, який залишається незалежним від державного контролю, регулювання з боку індустрії охорони здоров'я та інституційної ортодоксії, водночас підпорядковуючись суворості та креативності своїх власних відкриттів і винаходів.